Чому політик просить “не стріляти собі в ногу”?
Угорщина буде купувати нафту і газ із якомога більшої кількості джерел, у тому числі Росії. Причина полягає у загрозі для енергопостачання країни через санкції, “Дружбу” та ситуацію на Близькому Сході.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив лідер угорської партії “Тиса” Петер Мадяр під час пресконференції.
Читайте також: Мадяр розповів, чи планує телефонувати Путіну
“Нафтопровід “Дружба” та те, що там сталося, свідчить про загрозу для енергопостачання Угорщини. Або ж те, що відбувається в Тегерані, в Ірані, – це також загрожує нашому енергопостачанню. Тому в інтересах Угорщини – максимально диверсифікувати наш енергетичний баланс та енергопостачання“, – сказав він.
Мадяр наголосив на необхідності розбудови транскордонних потужностей та підписанні міжнародних договорів від імені Угорщини або компанії MOL (міжнародна нафтогазова компанія зі штаб-квартирою в Будапешті)
За його словами, це потрібно для того, щоб Угорщина могла купувати енергоносії зі Сходу, Півдня, Заходу чи Півночі для забезпечення угорських домогосподарств і компаній.
Санкції і купівля нафти Європою
“Очевидно, що війна досі триває, і саме тому діють санкції. Але ми бачимо, що відбувається в Ірані, в Тегерані: іноді санкції знімаються, бо інакше глобальна економіка зазнала б краху, а країни збанкрутували б через дефіцит нафти”, – сказав Мадяр.
Він зазначив, що, як тільки війна закінчиться, Європа негайно скасує санкції. Лідер “Тиси” зауважив, що Угорщина є сусідом Росії, і додав, що Європі “невигідно купувати сировину за вищими цінами, оскільки це знищує нашу конкурентоспроможність”.
“Іноді легко просто говорити речі, і я розумію моральні питання чи питання принципів. Я буду захищати права людини настільки, наскільки це можливо, не гірше за будь-кого іншого, але давайте не стріляти собі в ногу. Тому ми намагатимемося купувати нафту і газ із якомога більшої кількості джерел“, – наголосив Мадяр.
Нагадаємо, нафтопровід “Дружба” перетворився на інструмент тиску угорської влади на Київ. Угорщина заблокувала кредит ЄС у розмірі 90 млрд євро і пов’язала розморожування цього питання із відновленням нафтопостачання.
Зазначимо, Швеція відкрито заявила про готовність розглянути статтю 7 Договору про ЄС – механізм позбавлення Угорщини права голосу. Президент Європейської ради Антоніу Кошта взагалі назвав поведінку Орбана “неприйнятною”.
